В мозку людини виявили нову, раніше невідому область

В мозку людини виявили нову, раніше невідому область

Нейробіологи, ретельно вивчаючи людський мозок при роботі над новим нейроанатомічним атласом, виявили раніше невідому ділянку, яка, можливо, є тільки у людей.
Читати далі “В мозку людини виявили нову, раніше невідому область”

Знайдено відповідь на запитання «Як формується пам’ять на клітинному рівні»

Знайдено відповідь на запитання «Як формується пам’ять на клітинному рівні»

Досліджуючи активність мозку в процесі запам’ятовування нових слів, дослідникам вдалося вперше з’ясувати точний розподіл нової інформації в нейронних мережах гіпокампу.
Читати далі “Знайдено відповідь на запитання «Як формується пам’ять на клітинному рівні»”

Гени людини знову перерахували. У новій базі даних виявилося 43 162 гени

Гени людини знову перерахували

Ви ніколи не задумувалися над тим, скільки людський організм має генів? І чи всі гени відомі для науки?

Повний список генів, що складають людську ДНК, був би корисним інструментом в руках вчених, в першу чергу біологів і медиків. Але незважаючи на те що проект «Геном людини» завершили 17 років тому, до цих пір немає єдиної думки навіть про кількість генів, не кажучи вже про єдиний вичерпний перелік. Чергову спробу оцінити кількість генів і каталогізувати їх зробила група американських біологів, і новий результат в півтора-два рази перевершив попередні оцінки.
Читати далі “Гени людини знову перерахували. У новій базі даних виявилося 43 162 гени”

Нові дані про структуру нирок ставлять під сумнів сучасне розуміння фізіології нирок

Нові дані про структуру нирок ставлять під сумнів сучасне розуміння фізіології нирок

Дослідження, проведене в Брістольському університеті виявило, що мікроскопічна структура людських нирок відрізняється від існуючих про неї уявлень. Результати дослідження опубліковані в журналі American Journal of Physiology.
Нирка є ключовим органом, що регулює хімічний склад крові та інших тканин шляхом фільтрації і реабсорбції. Контроль кровотоку і тиску в нирці є важливим для підтримки цих процесів.Читати далі “Нові дані про структуру нирок ставлять під сумнів сучасне розуміння фізіології нирок”

Чому одні правші, а інші лівші? Справа не в мозку


Чому одні правші, а інші лівші? Справа не в мозку

Версія, запропонована німецькими вченими, спростовує зв’язок ліворукості з відмінностями між лівою і правою півкулями головного мозку.
Моторні навички лівої і правої рук відрізняються. Найчастіше переважаючою рукою є права, але на планеті також живе і чимало лівшів. Скільки саме — вченим поки підрахувати не вдається. За різними даними, вони складають від 5 до 30% людства. Не встановлені і причини розвитку організму подібним чином.Читати далі “Чому одні правші, а інші лівші? Справа не в мозку”

Біолог показала, як ВІЛ убиває людські клітини


Біолог показала, як віл убиває людські клітини

Професор біології Університету штату Юта Дженет Іваса презентувала анімаційний ролик, який візуалізує біологічні процеси навколо вірусів ВІЛ, невидимі людському зору.

ВІЛ — ретровірус з роду лентивірусів, що викликає повільно прогресуюче захворювання — ВІЛ-інфекцію.
Читати далі “Біолог показала, як ВІЛ убиває людські клітини”

Чому після фітнесу не хочеться їсти


Чому після фітнесу не хочеться їсти

Заняття спортом не тільки спалюють калорії, але і допомагають збити апетит. (Фото: skeeze / Pixabay.com)

Ті, хто активно займається спортом або фітнесом, знають, що після того, як ти виклався на тренажерах, тобі дуже довго не хочеться їсти. Очевидно, після фізичних вправ включається якийсь механізм, що пригнічує апетит і почуття голоду. Але ось що це за механізм?

Джей-хун Джонгу (Jae Hoon Jeong) і його колегам з Медичного коледжу імені Альберта Ейнштейна прийшла в голову думка, що тут вся справа в підвищенні температури тіла – ми адже через фізичне навантаження досить сильно розігріваємося.
Читати далі “Чому після фітнесу не хочеться їсти”

Російські біологи показали сумну долю стовбурових клітин мозку

Російські біологи показали сумну долю стовбурових клітин мозку

Нейральні стовбурові клітини діляться так, що їхня кількість не тільки не зростає, а, навпаки, поступово скорочується.

Вчені з МФТІ, спільно з колегами з Університету Стоуні-Брук (США) і Лабораторії в Колд-Спрінг-Харбор (США) з’ясували, як діляться в гіпокампі дорослих мишей стовбурові клітини, що дають початок нейронам. На відміну від стовбурових клітин багатьох інших типів, вони не здатні підтримувати свою постійну чисельність, тому з віком їх у гризунів стає все менше і менше, а отже, слабшає і здатність гіпокампу виробляти нові нейрони. Читати далі “Російські біологи показали сумну долю стовбурових клітин мозку”

Ген для життя під водою: вчені пояснили надздібності “морських циган”

Ген для життя під водою: вчені пояснили надздібності морських циган

Вчених давно цікавить вміння людей Баджо затримувати дихання на тривалий час і пірнати на глибину до 70 метрів без жодного спорядження.
Фото Matthieu Paley, National Geographic.

Міжнародна команда дослідників відкрила дивовижну генетичну адаптацію, що дозволяє людям неймовірно довго залишатися під водою. І мова не про зябра людини-амфібії, а про збільшену селезінку.

Фахівці вивчали народ Баджо, представників якого ще називають “морськими циганами”. Це етнічна група, яка проживає в Малайзії, Індонезії та на Філіппінах, чисельність якої становить близько 700 тисяч осіб.
Читати далі “Ген для життя під водою: вчені пояснили надздібності “морських циган””