Галюциногенні гриби поділилися один з одним рецептом синтезу психоделіків


Акції та знижки відомих брендів
 

Акції та знижки відомих брендів! Детальніше...


Галюциногенні гриби Panaeolus cyanescens
Alan Rockefeller / Wikimedia Commons

Американські біологи вважають, що галюциногенні гриби обзавелися кластерами генів, що дозволяють виробляти психоделік псилоцибін, в результаті горизонтального переносу, повідомляється в Evolution Letters. Дослідники прийшли до такого висновку, проаналізувавши кілька видів грибів із різних родин. На думку авторів, гриби виробляють псилоцибін, щоб відлякати комах, які або поїдають їх, або конкурують з ними за їжу.

Псилоцибін синтезують більше 200 видів грибів, які належать до кількох родин пластинчастих. За будовою це речовина схожа на серотонін і галюциногенний ефект, який вона справляє на людей, обумовлений стимуляцією серотонінових рецепторів 5-НТ2А. Речовина є вторинним метаболітом, і в різних організмах може виконувати транспортні або захисні функції. Хоча роль псилоцибіну для життєдіяльності грибів досі невідома, імовірно, він слугує регулювальником поведінки багатоклітинних організмів.


Галюциногенні гриби поділилися один з одним рецептом синтезу психоделіків

Біосинтез психоделіка псилоцибіну із амінокислоти триптофану.
Схема адаптована Edgar181 из Wurst M, Kysilka R, Flieger M. / Folia Microbiologica, 2002

Гриби виробляють псилоцибін із амінокислоти триптофану в процесі багатоступінчастого біосинтезу, в якому задіяна ціла низка ферментів. Відповідно, вони кодуються кількома генами, очевидно, утворюють в геномі грибів кластер. Автори нового дослідження під керівництвом Джейсона Слота (Jason Slot) із Університету штату Огайо припустили, що гриби із різних родин за допомогою горизонтального переносу від інших грибів, що росли поблизу, отримували кластери генів, що кодують ферменти для синтезу псилоцибіну. На відміну від вертикального перенесення, в ході якого ДНК передається від предків нащадкам, під час горизонтального переносу її передають один одному організми, які не є родичами. Наприклад, паразитичні бактерії можуть передавати свою ДНК хазяйському організму, і з часом вона вбудовується в його геном.

Щоб перевірити свою гіпотезу, вчені секвенували геноми трьох видів галюциногенних грибів: Psilocybe cyanescens із сімейства строфарієвих, вогнівку (Gymnopilus dilepis) із сімейства павутинникових, і Panaeolus cyanescens із сімейства больбітієвих. Для контролю автори роботи секвенували геноми трьох видів грибів, які не виробляють псилоцибін. Щоб підтвердити функції кластера, дослідники перевірили експресію генів грибів в бактеріальній системі. А наявність отриманих ферментативним синтезом речовин проаналізували за допомогою мас-спектрометрії. Як і припускали автори, у всіх галюциногенних грибів виявився шуканий генний кластер, а у контрольних видів – його немає. На думку дослідників, однаковий генний кластер у трьох «далеких родичів» свідчить про те, що гриби обмінювалися генами за допомогою горизонтального переносу.

Захисти свій комп’ютер та смартфон

ESET NOD32

Дослідники у своїй роботі припустили, що гриби стали виробляти псилоцибін для захисту від комах. Більшість галюциногенних грибів росте або в гної, або в гниючих чи живих деревах; там де багато комах, котрі можуть або конкурувати з грибами за їжу, або використовувати в їжу їх самих. Імовірно, псилоцибін може змінювати поведінку комах, зокрема термітів, які теж харчуються деревиною. Хоча доказів своєї гіпотези автори не наводять, вони ілюструють її прикладом мушок-дрозофіл, у яких аналогічна псилоцибіну речовина-антагоніст серотонінових рецепторів 5-НТ2А блокує харчову поведінку.

Джерело: https://nplus1.ru





Залишити відповідь